1887 зведено двоповерховий цегляний флігель за проектом арх. О.Хойнацького, який згодом відмовився від ведення робіт через невиконання його розпоряджень. Тому будівництво флігеля було призупинено. Скориставшись нагодою, домовласниця отримала другий дозвіл на спорудження триповерхового будинку під наглядом техніка А.-Ф. Краусса. У кін. - на поч. 20 ст. був побудований фасадний чотириповерховий будинок з усіма вигодами: підйомною машиною, електричним опаленням тощо. Будинок був повністю зайнятий готелем, на першому поверсі містилися ресторан, магазини. Крім фасадного, з'явилися також два чотириповерхові флігелі з мансардами, в яких здавалися окремі квартири. 1913 садибу придбав купець 1-ї гільдії Л. Майстер. У 1910-х рр. на садибі містилися готель, молочний, ковбасний, годинниковий магазини, парова пральня тощо.
Під час Великої Вітчизняної війни частина головного будинку була зруйнована бомбою. 1950 проведено капітальний ремонт з переплануванням квартир (перероблено вітрини годинникової майстерні).
Г о л о в н и й б у д и н о к (№ 17). Чотириповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, в плані Г-подібний, двосекційний. Дах двосхилий, бляшаний, з горищними вікнами. Перекриття пласкі.
Вирішений в стилістиці історизму. Головний фасад має симетрично-осьову композицію, підкреслену центральною та бічними розкріповками з рустованими пілястрами першого—третього поверхів зі стилізованими геометричними капітелями. Центральну вісь увінчано аттиком складної форми з трьома півциркульними горищними вікнами. В бічних частинах аттика вміщено ліплений рослинний орнамент. Бічні розкріповки завершено тридільними аттиками, в полі яких вміщено горизонтальні фільонки з ліпленим орнаментом. Вертикальну композицію підкреслюють два ряди балконів у бічних розкріповках. Горизонтальне членування головного фасаду вирішується міжповерховими гуртами: над другим поверхом — ряд сухариків, над третім — великих зубців. Карниз незначного виносу доповнений модульйонами. Віконні прорізи прямокутні, облямовані лиштвами, акцентовані клинчастими замковими каменями, над якими на рівні третього поверху містяться горизонтальні полички — сандрики. Підвіконні фільонки третього поверху оформлено геометричним орнаментом. Віконні прорізи центральної та бічної розкріповок на рівні четвертого поверху півциркульні, з сандриками і фланкованими лопатками. Обабіч замкових каменів у трикутних площинах вміщено рослинні ліплені композиції. Вхід до житлового під'їзду — з боку двору. Праворуч центральної розкріповки — прямокутний проїзд на подвір'я. Дворовий фасад має стримане декоративне оформлення. Виділяється дворовий ризаліт з видовженим вітражним вікном сходових маршів. Збереглися фризова смуга поребрика на рівні другого поверху, цегляне оздоблення двох лопаток.
Ф л і г е л ь (№ 17-б). На другій лінії забудови, паралельно фасадному будинку, щільно прилягає до сусідніх будівель. П'ятиповерховий (останній поверх надбудований) на підвалах, цегляний, пофарбований, в плані П-подіб ний з неглибокими ризалітами з боку тильного фасаду, односекційний. Композиція головного фасаду симетрично-осьова, підкреслена центральною розкріповкою, завершеною трикутним аттиком. Віконні прорізи прямокутні, розташовані в неглибоких нішах, акцентовані клинчастими замковими каменями. У розкріповці на рівні четвертого поверху — два півциркульні вікна. По горизонталі фасад розчленований міжповерховими гуртами, смугою поребрика. Стримане оформлення фасаду не має чітко виражених стильових ознак. Садиба — зразок комплексної житлової забудови у формах історизму.