Центральну частину чолового фасаду підкреслюють два пласкі пілястри. На третьому поверсі — балкон на фігурних консолях. Вікна прямокутні, тридільні, на п'ятому поверсі заглиблені в аркові профільовані ніші. Карниз широкого виносу на консолях декоровано зубчиками. Об'єм будівлі увінчано двома наріжними пінаклями. Цоколь і портал головного входу об-лицьовано чорним гранітом.
Будинок — зразок повоєнної забудови. 1963—84 на другому поверсі у кабінеті міністра працював Гаркуша Микола Андрійович (1914—91) — державний діяч, заслужений меліоратор УРСР (з 1974). У ці роки — перший міністр меліорації і водного господарства УРСР. За його участю в системі Мінводгоспу УРСР створено два главки: «Головпівденбуд» і «Головмеліоводбуд». Основними напрямами їхньої роботи було створення великих водних господарсько-меліоративних комплексів, зокрема, найбільших у Європі Північно - Кримського каналу, Каховської, Приазовської, Краснознам'янської систем для забезпечення гарантованого виробництва зерна й кормів, вітчизняного рисосіяння. Під керівництвом М. Гаркуші міністерство виконувало функції регулювання й охорони водних ресурсів в Україні, експлуатації водосховищ міжгалузевого значення, дотримання міжнародних угод із запобігання забрудненню берегових зон Азовського та Чорного морів, прикордонних річок. Обирався народним депутатом різних рівнів, у т. ч. депутатом Верховної Ради УРСР.
2004 на фасаді будинку встановлено меморіальну бронзову дошку з барельєфним портретом М. Гаркуші (ск. В. Чепелик, арх. В. Скульський).
Тепер тут міститься Державний комітет України по водному господарству [1948].