Планувальна схема була традиційною для подібних закладів: посередині широка рекреація, обабіч — класні кімнати. У радянський час будинок продовжував функціону-вати як школа. Під час Великої Вітчизняної війни в нього влучила авіабомба. В перші повоєнні роки зруйновану споруду повністю перебудовано під адміністративний будинок «Бурвугілля». Сучасна архітектура будинку сформована під час цієї перебудови, коли додано крило вздовж вул. Димитрова. Планування в цілому зберегло коридорну систему, за якою збудовано й новий об'єм. Перший поверх колишньої школи було докорінно реконструйовано та пристосовано під кінотеатр, що має п'ять окремих входів з боку вул. Червоноармійської. Входи до «Бурвугілля» — в наріжній частині будинку, з боку вулиць Червоноармійської та Димитрова. Після переведення 1972 «Бурвугілля» до Донецька будинок до 1991 використовував 7-й трест. Потім у ньому містилася проектна організація. У 1970-і рр. реконструйований під кінотеатр (ім. Ватутіна). Стіни першого поверху було частково облицьовано гранітом та вапняком, над ним влаштовано великий плаский дашок. Тепер приміщення кінотеатру не використовується за призначенням. Чотириповерховий, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний. По вул. Димитрова перший поверх напівпідвальний з приямком. Фасади пофарбовано в два кольори: блакитний колір стін та білі архітектурні деталі. Перекриття пласкі, дерев'яні. Будинок обладнано ліфтами. Покрівля двоскатна. Дворові фасади мають ризаліти. Будинок, що акцентує ріг вулиць, сприймається як цілісний масивний об'єм. Фасади вирішено з використанням мотивів класики в характерному для радянської архітектури 1950-х рр. дусі. Наріжжя будинку та центральну частину фасаду на вул. Червоноармійській виділено незначним виступом стіни. Наріжна частина завершується високим парапетом, що імітує щипець, перші два поверхи об'єднує декоративна арка. Загальну горизонтальну спрямованість композиції створюють вінцевий карниз та потужний пояс, що розділяє фасад між другим та третім поверхами. їх вирішено у формі карниза римського іонічного ордера. В простінках двох перших поверхів розташовано лопатки, двох останніх — пласкі подвійні пілястри. Оформлення віконних прорізів, за сталою класичною традицією, розрізняється за ярусами. Про колишню приналежність споруди до «Бурвугілля» нагадує головна декоративна прикраса фасадів — ліплене зображення перехрещених відбійного молотка та кайла в обрамленні пишних гілок.
Будинок — цікавий зразок ретроспективного напряму радянської архітектури передвоєнних та перших повоєнних років.
Тепер офісний будинок.