Депо було відкрите 1912 року для обслуговування лінії мототрамвая (автодрезин) Київ — Микільська слобідка — Дарниця. Лінії та парк будувалися за проектом інженера В. Тимченка. 1913 року збудовано лінію у Бровари. Складалося з автомайстерень, гаража та бензосховища. 

1920 року відступаючі польські війська підірвали мости через Дніпро, це стало причиною пожежі у парку. Було знищено майже усі вагони. 1925 року було відновлено міст та парк трамвая, відновлено рух на лінії Київ — Дарниця та 1926 року — на лінії Микільська слобідка — Бровари. Депо офіційно отримало назву на честь Фрунзе.

У 1932-34 роках було повністю завершено електрифіікацію усієї мережі, парк став обслуговувати електричні вагони. Гараж облаштували на 13 вагонів електричного трамвая.

1939 року до цегельного заводу була прокладена електрифікована вантажна гілка.

Восени 1941 року було знищено міст через Дніпро, а 1943 року внаслідок боїв було спалено трамвайний парк з вагонами та пошкоджено значну частину ліній. Парк та мережу відновлено не було.

Споруди депо перебудували для Шкірно-венерологічного диспансера.