Історична довідка:
1918-31 тут проживав з сім'єю Демидов Кузьма Прохорович (справж.— Демиденко; 1868-1931) — актор, співак хоровий диригент. 1889-1903 працював у трупах Г. Деркача, М. Кропивницького (деякий час директор трупи), П. Саксаганського, М. Садовського, О. Суходольського; з 1903 — у стаціонарних театрах; 1918-21 в київській опері, водночас — регент хору Володимирського собору в Києві (до 1926).
1923-84 (з перервами) після одруження з дочкою Демидова у цьому будинку проживав Проценко Андрій Федорович (190284) — флейтист, музичний діяч, педагог, професор (з 1954), заслужений артист УРСР (з 1946). У 1927 закінчив Київську консерваторію (клас проф. О. Химиченка) і з цього ж року працював у оркестрі Свердловської опери. 1934 повернувся до Києва, де до 1956 був солістом оркестру Київського театру опери та балету. Мешкаючи в цьому будинку, підготував і зіграв свої найкращі оркестрові партії в операх «Мазепа», «Черевички», «Пікова дама» П. Чайковського, «Золотий півник», «Казка про царя Салтана», «Снігуронька» М. Римського-Корсакова, «Руслан і Людмила» М. Глінки, «Кармен» Ж. Бізе, «Отелло» Дж. Верді; в балетах «Спляча красуня» і «Лебедине озеро» П. Чайковського, «Червоний мак» Р. Глієра та ін. З 1927 паралельно займався педагогічною діяльністю. 1934-84 викладав гру на флейті у Київській консерваторії.
Вперше в Україні розробив курс методики гри на духових інструментах, яку викладав до 1972. У 1935 був одним із засновників духового відділу музичної школи-десятирічки при Київській консерваторії. Досліджував історію духових інструментів і життя пов'язаних з ними виконавців, історію кафедри духових інструментів консерваторії. Засновник школи гри на флейті в Україні. Виховав ряд відомих музикантів. Похований на Байковому цвинтарі, 1989 відкрито меморіальну дошку біля класу консерваторії (№ 54), в якому 1956-84 викладав А. Проценко.
1992 Міжнародний біографічний центр у Кємбріджі (Велика Британія) за видатні заслуги відзначив А. Проценка «Нагородою за досягнення у 20 столітті» (вперше в Україні). Родини Демидова і Проценка проживали у квартирі № 20 на другому поверсі.
1929-35 в одній з кімнат цієї квартири мешкав Скоморохов Олександр Олександрович (1874-1946) —вчений-технолог, професор Київського політехнічного інституту.
1984-90 будинок реставровано [247].
Є наступні зміни на фасаді
Шкляні або пластикові балкони, Кондиціонери, супутникові антени
Текстовий опис стану пам'ятки
Стіни в задовільному стані, подекуди помітні мікротріщини. На фасаді засклені 8 з 9 балконів, у дворі - 9 з 11. На фасаді зафарбовано частину декору (керамічні плитки).
На фасаді багато кондиціонерів та супутникових антен; кілька невеликих вивісок.