Закінчив 1945 Державний інститут театрального мистецтва ім. А. Луначарського (Москва, курс М. Тарханова). 1948—90 працював у Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка. Ролі: Ярослав Мудрий, Урієль Акоста, Макбет (однойменні п'єси І. Кочерги, К. Гуцкова, В. Шекспіра), Апраш («Циганка Аза» М. Старицького), Аристарх («Фараони» О. Коломійця), Серебряков («Дядя Ваня» А. Чехова). Пізніше мешкав на бульв. Т. Шевченка, 45, квартира № 90.

1946 - 47 у квартирі № 4 — Задніпровський Леонід Сергійович (1904—71) — актор, заслужений артист УРСР (з 1943). У цей час працював у Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка. Ролі: Михайло Гурман («Украдене щастя» І. Франка), Микита («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Іван Грозний («Василиса Мелентьєва» О. Островського) та ін. Пізніше грав у Дніпропетровському і Одеському драматичних театрах.
1950 – 97 у квартирі № 4 — Задніпровський-Кононенко Микола Леонідович (1940—97) — актор, заслужений артист УРСР (з 1990). Син Л. Задніпровського. 1961 закінчив театральну студію при Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка. З 1963 — актор цього театру. М. Задніпровський-Кононенко — актор яскравої і непересічної індивідуальності, йому притаманні неочікувані перевтілення, досконалість, розкутість акторської техніки. Ролі: писар Пістряк («Конотопська відьма» Г. Квітки-Основ'яненка), перевізник Харон («Енеїда» І. Котляревського), невдаха-оптиміст Менахем («Тев'є-Тевель» Шолом Алейхема), Коров'єв-Фагот («Майстер і Маргарита» М. Булгакова) та ін. Святом лицедійства, сценічної ексцентрики стала участь актора у дуетній виставі «Мов близнюки» М. Фрейна, де він зіграв ролі Стівена і Барні. Це були останні ролі у театрі, в якому він працював 34 сезони.
У квартирі Задніпровських часто бували актори О. Кусенко, Ю. Саричев та інші.
1949 – 57 у квартирі № 7 — Омельчук Олексій Володимирович (1911—81) — актор, народний артист УРСР (з 1968). Закінчив 1935 Київський театральний інститут ім. І. Карпенка-Карого. 1946— 81 працював у Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка. Ролі: Іван Непокритий («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Панасик («Лиха доля» М. Старицького), Козеліус («Свіччине весілля»
І. Кочерги), Танака («Порт-Артур» І. Попова та О. Степанова), Націєвський («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Петро («Міщани» М. Горького), Блазень («Дванадцята ніч» В. Шекспіра) та ін.
1975—81 жив на вул. А. Малишка, 15, квартира № 74.
Тепер частину будинку займає Опорний пункт філії експлуатації газового господарства ВАТ «Київгаз» [1942].