Складається з двох секцій, які мають тримаршові сходи. Квартири одно-, дво- і трикімнатні. Використано систему поздовжніх несучих стін, перекриття дерев'яні по металевих балках.

Вирішений у формах неокласицизму з елементами конструктивізму. Архітектурно оформлено чоловий та бічний фасади. Чоловий фасад має дисиметричну композицію. Симетрію порушує розташування проїзду з прямокутним отвором у крайньому прогоні праворуч та еркера на торцевому фасаді. Фасад розчленовано гуртами. Вінцевий карниз спрощеної форми з модульйонами та зубцями. Вертикальною складовою композиційного рішення фасаду є стрічкове засклення сходових кліток на рівні третього—четвертого поверхів, що розміщено у вертикальних, у плані прямокутних нішах з трапецієподібним завершенням. Лопатками обрамлено ніші та наріжжя будинку. Над заглибленими входами — лоджії, які спираються на колони зі спрощеними базами та доричними капітелями. На торцевому фасаді ліворуч від центральної осі прибудовано ґанок з окремим входом у приміщення на поверсі.
Є зразком своєрідного вирішення образу житлового будинку, який вдало вписано в архітектурне оточення.
Тепер на першому поверсі міститься Інститут здоров'я нації [1933].