Житловий будинок, поч. 19 ст. (архіт.). Вул. Боричів Тік, 23/3.

27 червня 1812 комісією для  будівництва Києво-Подільської частини міста нащадкам священика Глядиковського замість його садибної ділянки, яка існувала на цьому місці до пожежі 1811, було виділено дві садиби під спорудження дерев'яних будинків. Незабаром садиби були об'єднані і з 1815 до 1918 складали єдину ділянку разом із розміщеною поряд садибою № 23-а. Тут, на розі Боричевого Току і Покровського пров. (тепер — пров. Зелінського), 1819 споруджено житловий будинок за зразковим проектом, виданим 13 вересня 1813.

Архітектура сучасного будинку  точно відповідає обмірному кресленню, виконаному 1854.

Одноповерховий, дерев'яний, на високому цегляному цоколі, з підвалом. З боку Боричевого Току, всупереч тодішнім обов'язковим для виконання типовим проектам, на фасаді симетрично розташовані два вікна (вимагалося влаштовувати три, п'ять тощо). У цокольному поверсі — три вікна, одне з яких глухе. Будинок завершено карнизом. Дах вальмовий. Ліворуч, з боку Боричевого Току, в серед. 19 ст. прибудовано тамбур з входом. Будинок — один з найстаріших у забудові вулиці і становить інтерес як один із небагатьох фрагментів архітектури Подолу, що збереглася з 1-ї чв. 19 ст. [198].