Історична довідка:
Під кутом до рядової забудови реконструйованої у 1930-х рр. вулиці, на яку будинок виходить вузьким фасадом з асиметрично розташованою сходовою кліткою і невеликою аркою внутрішньоквартального проїзду. Запроектований 1930—32 арх. С. Царьовим. Головний фасад 1932—33 перероблено, що простежується в оформленні міжвіконних площин стін, оброблених бетонною крихтою. Призначався для працівників Народного Комісаріату юстиції (прокуратури).
П'ятиповерховий, цегляний, тинькований з подальшим пофарбуванням. Складається з дво-, три- і чотирикімнатних квартир. У плані ступінчасто- подібний, витягнутий у глибину ділянки забудови. В основі — двоквартирна секція. Особливу роль в архітектурно-просторовому вирішенні відіграють асиметрично розміщені об’єми сходових кліток з підкресленими вертикалями засклення, а також легкі балконні ґрати. Типовий зразок житлового будинку у стилі конструктивізму кін. 20-х — поч. 30-х рр. 20 ст.
У цьому будинку в двокімнатній квартирі № 3 в бельетажі з 1974 до жовтня 1975 жив з сім'єю Кікоть Андрій Іванович (1929—75)—співак (бас), народний артист УРСР (1967). Після закінчення Київської консерваторії (1959) по класу вокалу працював у Київському театрі опери та балету ім. Т. Шевченка (до кінця життя), де виконав партії Тараса («Тарас Бульба» М. Лисенка), Карася («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Кочубея («Мазепа» П. Чайковського) та ін.
Є наступні зміни на фасаді
Шкляні або пластикові балкони, Кондиціонери, Прибудови, Великі вивіски комерційних установ, Облуплена фарба