Історична довідка:
Наріжний, відіграє роль акценту на розі Бехтеревського пров., що прямує до Покровського монастиря. Споруджений за проектом цивільного інж. В. Безсмертного у стилі пізнього раціоналістичного модерну на ділянці, яка 1913 перейшла від Є. Томіліної до О. Андре. Первісно п'ятиповерховий. У 1990-х рр. будинок реконструйовано з надбудовою шостого поверху. Шестиповерховий, цегляний, у плані Г- подібний, двосекційний, з секціями на дві великі квартири. Первісне планування не збереглося. Два чолових фасади асиметричні за композицією. Ріг будинку фіксує круглий еркер, перекритий вежею з високим наметовим завершенням та оперезаний двома масивними балконами на рівні другого та п'ятого поверхів. Площини фасадів розбиті розкріповками та прямокутними еркерами, завершеними фронтонами трапецієподібної та трикутної форми, які спираються на кронштейни, утворюючи мальовничий силует. У вирішенні фасадів використано майстерне компонування різних за пропорціями прямокутних прорізів, поєднання відкритої кладки з тинькованими деталями (імітація русту на першому поверсі, надвіконні перемички тощо). Входи позначені оформленими рустом арковими отворами. Додатковими елементами у пластиці фасадів є балкони з простими за малюнком металевими огорожами. Пам'ятка є оригінальним прикладом багатоквартирного житлового будинку у стилі модерн, виразний образ якого сформовано суто архітектурними засобами без застосування орнаментального декору.
У 1917—42 в цьому будинку в квартирі № 3 на другому поверсі проживав Даміловський Микола Олександрович (1880—1942) — архітектор та інженер- будівельник, педагог, автор проектів багатьох житлових і промислових споруд у Києві (будинки на вул. Пушкін- ській, 23; Круглоуніверситетській, 7 тощо) та в інших містах України. Знайшов спосіб побудови архітектурних перспектив за допомогою пристосування, що одержало назву «лінійки Даміловського». Наприкінці 1918 брав участь у заснуванні в Києві Архітектурного інституту, в якому працював на посаді професора (1919—21). У 38 — викладач київських художнього та будівельного інститутів. З вересня 1929 до березня 1930 перебував під арештом у справі так званої Спілки визволення України. З 1938 — викладач художнього інституту на кафедрі архітектури, з 1939 — професор.
Є наступні зміни на фасаді
Шкляні або пластикові балкони, Кондиціонери, Прибудови, Великі вивіски комерційних установ
Текстовий опис стану пам'ятки
Дуже багато порушень різноманітного типу - балкони, кондиціонери, великі вивіски і страшна прибудова, що веде у підвал.
Загальний стан більш-менш, але балкон руйнується, фарба на фасаді відпала у багатьох місцях.