На розі ву­лиць Артема і Смирнова-Ласточкіна. Являє собою комплекс суміжних при­буткових чотири- та п'ятиповерхових цегляних будинків, що поступово при­будовувались один до одного і тепер утворюють єдину споруду. Садиба остаточно сформувалася 1910 (арх. А. Трахтенберг); у плані має форму незамкнутого каре. В оформленні фасадів використано художню цегляну кладку та різнома­нітні форми вікон. З 1910 до лютого 1917 тут містилося губернське жан­дармське управління.

У житловій частині споруди прожива­ли деякі учні Київського художнього училища. У квартирі № 36 у 1914—16 жив Волков Олександр Миколайович (1886—1957) — живописець, громадський діяч, народний художник Узбецької РСР (з 1946). У 1912—16 навчався в ху­дожньому училищі, був учнем Ф. Кричевського і В. Менка. 1914 вперше експонував свої живописні роботи на виставці учнів училища. У 1916, після його закінчення, переїхав до Ташкента, де став відомим художником.

У квартирах № 32 (1911) та № 75 (1911 —13) жив Осмьоркін Олександр Олександрович (1892—1953) — худож­ник, педагог. У період проживання в цьому будинку навчався в художньо­му училищі у живописців Г. Дядченка та І. Макушенка. 1918 переїхав до Москви, де незабаром став одним з лідерів групи «Бубновий валет». З 1932 викладав у петербурзькій Ака­демії мистецтв, з 1937 – професор Мос­ковського художнього інституту.