На вигині вули­ці. Споруджений за затвердженим 1891 проектом арх. В. Ніколаєва для настоя­теля Андріївської церкви. Дво-, триповерховий, цегляний. Скла­дається з верхньої прямокутної і ниж­ньої Г-подібної у плані секцій, збло­кованих під тупим кутом і роз­ділених по нижньому поверху про­їздом. Асиметричний за композицією фасад поділено на дво-, тривіконні прясла лопатками і завершено рене­сансним карнизом з модульйонами. Декор фасаду — нішки й поребрик — виконані у цегляному стилі. Влітку 1911 у напівпідвальному приміщенні будинку була майстерня Кавалерідзе Івана Петровича (1887 — 1978) — скульптора, кінорежисера, драматурга, народного артиста УРСР (з 1969). Після повернення із Парижа, де 1910—11 він навчався у приватній студії, художник отримав замовлення на спорудження пам'ятника св. княги­ні Ользі, що був відкритий того ж року на Михайлівській площі (розібра­ний 1919—23, відновлений 1996), а також майстерню для роботи над ним. 1991 р. в будинку створено Меморіаль­ний музей-майстерню І. Кавалерідзе, який працював спочатку на громад­ських засадах при Спілці кінематогра­фістів України. З 1993 — державний музей. У 1910-х рр., аж до виїзду за кордон на еміграцію (1918), у будинку мешкав Титов Федір Іванович (1864—1935) — історик, книгознавець, протоієрей, док­тор богослов'я, настоятель Андріїв­ської церкви (1896—1918).