Формує фронт забудови вулиці. Являє собою комплекс, що складається з двох різно- поверхових об'ємів: двоповерхового, збудованого 1902—03, і чотириповер­хового, спорудженого 1910—11. Чотириповерховий, цегляний, з сек­цією на одну квартиру, з бічним розмі­щенням сходової клітки і проїзду на подвір'я. Композиція фасаду у формах пізнього модерну симетрична, хоча ве­ликий арковий вхід зміщений стосов­но центральної осі. Рівномірно-ритміч­ну тектоніку фасадної стіни визнача­ють віконні прорізи, спарені на верх­ньому поверсі. Архітектура фасаду аскетична. Спарені аркові вікна й композиції з кругів, що нагадують подвійні та потрійні вінки, вказують на вплив неокласицизму 1910-х рр. Двоповерховий цегляний будинок з на­півпідвалом, очевидно, спочатку при­значався для однієї сім'ї. Його п'ятивіконний фасад симетричний, вико­наний у формах неоренесансу. Цент­ральна вісь виділена розкріповкою. Пишне архітектурно-пластичне оздоб­лення фасаду складають лопатки, рус­товані на рівні першого поверху, кар­низ з модульйонами, напівколонки, які обрамляють напівциркульні вікна дру­гого поверху, численні орнаментальні вставки з ліпного рослинного декору. В архівольтах верхніх вікон — замкові камені у вигляді бородатих маскаронів. Фасад має сліди пізніших пере­робок.

У 1910-х рр. у будинку проживав київський архітектор Шиман Карл Фрідріхович, автор проектів кількох великих прибуткових будинків: Воло­димирська, 39/24, Верхній Вал, 48/28, Малопідвальна, 10, Андріївський узвіз, 2-6, 2-в та ін.

Використовується як житловий. Тут та­кож розташовані відділ культури По­дільської райдержадміністрації, студія-майстерня «Соняшник», Управ­ління по роботі з ветеранами Зброй­них Сил Комітету соціального захисту військовослужбовців при Кабінеті Мі­ністрів України.