Витягнутий у плані прямокутник споруди поділений капітальними стінами на ряд приміщень, середнє з яких займає вхід та круті двомаршові сходи. Місця прилягання внутрішніх стін на рівні першого поверху відмічені на фасадах плоскими лопатками. По горизонталі гладенькі тиньковані фасади розчленовані міжповерховим карнизом та підвіконною тягою. Увінчує будинок спрощений антаблемент, прямокутні вікна облямовані стриманими лиштвами. В окремих приміщеннях нижнього поверху збереглися склепіння 18 ст.
1975–97 в будинку містилися дирекція і наукові відділи Інституту археології АН УРСР (до цього – на вул. Грушевського, 4). Тут працював Артеменко Іван Іванович (1924–89) – археолог, чл.-кор. АН УРСР (з 1982). В інституті – з 1973, у 1973–87 – директор. Наукові праці – з археології та історії населення епохи неоліту і бронзи Східної Європи. Відзначений Державною премією УРСР (1980). Кабінет директора містився на другому поверсі будинку [305].