Історична довідка:
Триповерховий з боку рову і двоповерховий з боку Печерська будинок казарми має в плані складну конфігурацію. Центральна частина виділена, фланковані прямокутними вежами бічні крила розгорнуті до поздовжньої осі під тупими кутами. У центрі будинку містилася брама із подвійним арковим проїздом, до якого під’їжджали дерев'яним підйомним мостом, що частково спирався на кофр прямокутну споруду казематованого типу для поздовжнього обстрілу рову та гласису. На поч. 20 ст. у зв'язку з прокладенням поруч з казармою трамвайної колії браму було зачинено. На місці розібраної оборонної стіни прокладено вул. Микільську (тепер - Січневого повстання). У 1930-х рр. перед головним фасадом збудовано житловий будинок (вул. М. Грушевського, 9). У 1950-х рр. кофр надбудовано ще одним поверхом.
Будинок цегляний, складається із склепінчастих відсіків-казематів, що мали по дві амбразури на зовнішньом фасаді. Поверхи об’єднані двома сходовими клітками, мають коридорно- анфіладне планування. Під час закладин будинку загальної довжини бл. 160 м здійснено складні інженерно-будівельні роботи щодо влаштування фундаментів на насипному ґрунті. Для оформлення брами використано декоративні архітектурні елементи, які імітують машикулі й мерлони середньовічних замків. Центральний проїзд був оформлений пучками напівколон з відлитими із металу капітелями композитного ордера (не збереглися), полотна воріт — масками левів і орнаментами (збереглися частково). Поєднання рис різних архітектурних стилів є прикладом одного з ранніх проявів еклектизму в архітектурі міста.
У казематах Микільської брами містилися головна гауптвахта (з 1855) та приміщення для «таємних арештантів» (з 1863). У 1917—18 тут розміщувався 3-й понтонний батальйон, солдати якого брали участь у збройних повстаннях — у жовтні 1917 та січні 1918 у Києві.
У 1957 на їхнє пошанування на фасаді казарми встановлено меморіальну мармурову дошку (арх. І. Макушен- ко)