Шестиповерховий, цегляний, пофар­бований (цоколь тинькований), у плані Т-подібний з довгим дворовим крилом, перпендикулярним до вуличного об'є­му.

Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. У напрямку подвір'я зорієнтовано основний сходо­во-ліфтовий вузол і проїзд у південно­му крилі. Двоє чорних сходів розміще­но перпендикулярно до цієї осі. Оздоблений у стилі історизм з елемен­тами неоампіру.

Композиція головного фасаду симетрична, виявлена трьома еркерами — гранчастим у центрі й за­округленими бічними, завершеними балконами на рівні шостого поверху. Плавний перехід між еркерами ство­рюють гранчасті у плані балкони з ко­ваними ґратами. П'ятивіконну середню площину фасаду акцентовано трикут­ним пологим аттиком, оздобленим трьома переплетеними ліпленими він­ками (збереглися частково).

По осі си­метрії внизу розташовано вхід, оточе­ний стилізованим порталом під трикут­ним щипцем з жіночим маскароном у картуші, вгорі декоративний архівольт над вікном. Прорізи вікон і входу пря­мокутні. Вінцевий фриз над середньою площиною декоровано ліпленими гірляндами, на флангах фасаду — наріж­ними акротеріями. Поповерховий де­кор на другому поверсі включає мотив меандра. Вітринні вікна магазинів роз­ташовані на тлі рустування. Фасади дворового крила з прямокутними про­різами оформлено у спрощених фор­мах. Цегляний рельєф торців-брандмауерів, завершених трикутними щипця­ми, складається з вертикальних лопа­ток і смуги центральних невеликих вікон.

Будинок відзначається оригінальним трактуванням засобів класицистичної архітектури, масштабно пов'язаний із забудовою вулиці.

У 1910 - 30-х рр. (з перервами) в квар­тирі № 18 проживала Брун (Брун - Каміонська) Клара Ісаківна (1876 - 1959) — оперна співачка (сопрано), за­служений діяч мистецтв УРСР (з 1938). Дружина власника будинку О. Каміонського. Солістка київського Міського театру. 1899 - 1926 співала у складі оперних труп багатьох міст Російської імперії, Австрії, Німеччини, Франції та інших країн Європи. В її репертуарі бу­ло бл. 100 оперних партій. Першою в Росії виконала партію Тоски в одно­йменній опері Дж. Пуччіні. Одночасно виступала як камерна співачка під час численних гастрольних турне. З 1926 займалася педагогічною діяльністю, ви­кладала у музичному технікумі, кон­серваторії (1934 - 52, з 1929 професор). Її ученицями були відомі співачки Київської опери Л. Лобанова-Рогачова, Г. Сухорукова.

До 1917 у квартирі № 18 і в будинку, що стояв на цьому місці раніше, жив власник садиби Каміонський Оскар Ісайович (1869 - 1917) — оперний спі­вак (баритон). Чоловік К. Брун. Наро­дився в Києві, закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію (1891). Висту­пав на оперних сценах Італії, Греції, Одеси, Харкова, Києва (1894 - 95, 1902 - 04), Ростова-на-Дону, Тифліса, Санкт-Петербурга, Москви та ін. Попу­ляризував твори українських компози­торів, зокрема, М. Лисенка. Помер у м. Ялті.

У 1910-х рр. в будинку мешкав Штейн­берг Лев Петрович (1870 - 1945) — ди­ригент, композитор, педагог, народний артист СРСР (з 1937), Герой праці (1925). У 1910 - 18 диригент київського Міського театру.