|
Житловий будинок, 1910—13 (архіт., мист.). Вул. Саксаганського, 12. На червоній лінії забудови вулиці. Зведено як прибутковий будинок домовласника Ш. Паша. До складу садиби входить також флігель (№ 12-а), що не має архітектурної цінності. Шестиповерховий з мансардою, цегляний, тинькований, у плані Т-подібний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Комунікаційний вузол, що складається з вестибуля, ліфта, парадних і чорних сходів, розміщено на поздовжній осі будинку. На правому фланзі проїзд на подвір'я. Оздоблений у стилі модерн з використанням форм класицистичної архітектури. Головний фасад симетричний, вирізняється вертикальністю членувань. Має 14 вікон у горизонтальному ряді. Чітка регулярна, функціонально обумовлена структура, в якій вже відчутні раціоналістичні тенденції конструктивізму, лише частково пом'якшується відлитими зі світлого цементу орнаментальними вставками-панно, розміщеними над і під вікнами. В них використано характерні для модерну, але вже значно геометризовані рослинні мотиви, абстрактно-тектонічні підковоподібні вигини й переплетіння рельєфних ліній, а також елементи класицистичного орнаменту (гірлянди, іоніки, перлини тощо). Стіни урізноманітнюються тонкою фактурною (пофарбоване цегляне мурування, гладеньке та шорстке тинькування, тонований цемент або гіпс) та кольоровою (поєднання бузково-сірого з білим та світло-сірим) диференціацією.
В основному об'ємі завдяки абрисам верхньої частини виділено три ризаліти з округлими завершеннями. Під напів- циркульними вигинами бічних ризалітів вікна аналогічної форми. В центральній частині округлий, дещо приплющений силует, утворений високим аттиком (частково деформований пізнішими переробками). У верхню частину аттика вмонтовано великий, стилізований в античному дусі горельєф, в центрі якого постать богині (можливо, Гестії — покровительки домашнього
|
вогнища, міст і держав), що тримає у правій руці голуба. Праворуч від неї група з чотирьох фігур, які схилились у молитві над запаленим жертовником. Ліворуч майже карикатурне зображення бога війни Марса, що втікає зі щитом і списом в руках. Його обличчя трактоване як антична комедійна маска. Композиція, вірогідно, являє алегорію миру й добробуту.
Центр будинку акцентовано також
|
здвоєними тригранними еркерами, які охоплюють другий—п'ятий поверхи. їхній верхній ярус оформлено елементами тосканського ордера, інші яруси вирішено суто конструктивно й декоровано орнаментальними вставками й гладенькими панелями. Між третім та четвертим поверхами грані еркерів прикрашено трьома парами рельєфів, що відтворюють античні сцени побуту та відпочинку. Деякі з постатей запозичено з розписів вілли Містерій у Помпеях. З мистецької точки зору ці рельєфи (так само, як і горельєф аттика) не піднімаються над загальним тогочасним рівнем і мають винятково декоративне, проте важливе для ансамблю значення. Знизу еркери прикрашено смугами пластичного орнаменту з гео- метризованих квіткових розеток, пелюстки яких своєю формою нагадують листя улюблених киянами каштанів. Нижні грані еркерів підтримуються вишуканими консолями (частково зруйновані, особливо з лівого боку) у вигляді букетів маку — символу спокою і сну.
Під еркерами розташовувалося двоє парадних дверей (ліві тепер закладено). Будинок має два вертикальні ряди балконів. У правому його крилі влаштовано арковий проїзд, склепіння якого частково орнаментовано.
Серед інших будівель періоду пізнього модерну споруду вирізняє широке використання скульптурного декору. Будинок є невід'ємною частиною архітектурного ансамблю вулиці [1301].
|
|
|
Сетка между первым и вторым этажами для улавливания опадающей отделки дома
Сетка между первым и вторым этажами для улавливания опадающей отделки дома
разрушения отделки дома
Сетка между первым и вторым этажами для улавливания опадающей отделки дома
двор
двор
двор
двор
двор
двор
двор
двор
двор
двор
двор
