Житловий будинок 1900, в якому проживали і перебували відомі діячі науки і культури

Б. Хмельницького, 27/1
Історична довідка:

Чотириповерховий, мурований, тинькований, у плані Г-подібний. Наріжну частину об'єму підвищено. Фасад членовано вінцевими гуртами двох нижніх поверхів, на рівні третього та четвертого поверхів рустовано. Віконні прорізи другого поверху облямовано лиштвами.
(або 1906) — 1920 на другому поверсі будинку проживала Екстер Олександра Олександрівна (1882—1949) — художниця. Переїхала на цю квартиру до свого чоловіка М. Екстера, батько якого був власником будинку, гласним Київської міської думи, шкільним учи-телем гімнастики.
1918—1919 у мансарді розміщувалася майстерня декоративного живопису О.Екстер, в якій працювали художники П. Ковжун, Л. і Г. Козинцеви, В. Меллер, А. Петрицький, І. Рабинович, К. Редько, О. Тишлер, Н. Хазіна, П. Челищев, С. Юткевич. У майстерні бували відомі прозаїки та поети І. Еренбург, Б. Лівшиць, О.Мандельштам, В. Шкловський. Майстерня виконувала ескізи для балетних спектаклів М. Мордкіна та Б. Ніжинської, брала участь в оформленні вулиць Києва до революційних свят (день Червоної Армії — 3 березня, свято 1 травня 1919), агітпароплава «Пушкін» — влітку 1919, в організації виставки «Сучасна творчість українського села» — 1919.
1907—19 О. Екстер організувала в Києві ряд виставок молодих авангардистів «Ланка» (1908), «Кільце» (1914), народного мистецтва Буковини та Галичини (1917), творів селянської художниці Г. Собачко (1918). Була активним учасником Всеукраїнського з'їзду представників художніх організацій (1918). У 1919
за її участі був виданий альманах лівого мистецтва «Гермес».
Звідси переїхала до матері (вул. Круглоуніверситетська, 6).
В 1920-х рр. у мансарді містилася майстерня художників В. Меллера та М. Тряскіна. Знищена 1930.
1949—85 у квартирах № 18 і № 19 будинку жив Меліхов Георгій Степанович (1908—85) — живописець, педагог, народний художник України (з 1967), чл.-кор. АМ СРСР (з 1979). Автор відомої картини «Молодий Тарас Шевченко у К. П. Брюллова» (1947, Національний художній музей України), за створення якої 1948 був удостоєний Державної премії СРСР.
У період проживання за цією адресою керував творчою майстернею, викладав рисунок і живопис у Київському державному художньому інституті (до 1961). У 1956—60 — член правління Спілки художників СРСР, 1950—65 та з 1978 — член правління Спілки художників України. Працював у жанрі історичної картини, портретного та пейзажного живопису, натюрморту. Серед творів: «Новатори», «Блакитні квіти» (обидва — 1950), «М. Горький на Україні» (1957), «Весна 1945 року», «Т. Г. Шевченко і Айра Олдрідж» (1963), «Повернення» (1964), «На рідній Україні» (1965), «Гірська дорога», «9 травня. Спомин про загиблих у війні» (1973), «Червоні маки» (1975), «Портрет М. Стельмаха» (1977), «Музичний ранок» (1981), «Автопортрет» (1983). Виконав ілюстрації до роману
С. Злобіна «Степан Разін» (1953).
У будинку також мешкали: на поч. 1920-х рр. у восьми- кімнатній квартирі № 5 на третьому поверсі — лікар-терапевт, учений А.-Ф. Зіверт (до 1917 жив на вул. Стрілецькій, 4); у 1920-х рр. у цій же квартирі — піаніст, композитор, професор Київської консерваторії В. Пухальський (раніше жив у садибі на вул. І. Франка, 42, 42-б).
1994 на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку Г. Меліхову з горельєфним портретом художника (ск. О. Скобликов).
Тепер на першому поверсі — торговельні приміщення [1854].

У роки проживання за цією адресою — головний режисер Київського академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка (з 1970), в якому працював режисером в 1941—55. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1971) і Грузинської РСР ім. З. Паліашвілі [1855].

Дата створення
25.07.2013