У ряді суцільної забудови, на червоній лінії вулиці, на наріжній зі схилом ділянці. Зведений як прибутковий у стилістичних формах раціонального модерну за проектом арх. І. Бєляєва. Частково перепланований і відбудований після вибуху та пожежі у вересні 1941 із збереженням тільки вуличних фасадів і влаштуванням у верхньому торці прорізів і балконів (1950). Ця частина будинку закріплена додатково металевими стяжками.

Семиповерховий (сьомий поверх надбудовано), з напівпідвалом, цегляний, тинькований, два нижніх поверхи облицьовано плитами з червоного граніту, обробленими під руст, у плані прямокутний, односекційний. Композиція будинку асиметрична, що зумовлено різними розмірами секцій. Парадні приміщення квартир виявлено на фасадах глибокими балконами, еркерами - двома гранчастої форми з боку вул. Архітектора Городецького і трьома, що прилягають один до одного, з боку вул. Ольгинської. Наріжжя будинку після відбудови акцентовано балконами. Над п’ятим поверхом — плоский рельєфний фриз з неокласицистичними орнаментальними мотивами.

Характерний приклад прибуткового будинку періоду пізнього модерну.

У цьому будинку 1950 - 1986 у квартирі № 30 на четвертому поверсі проживала Ужвій Наталія Михайлівна (1898 - 1986) - актриса, народна артистка СРСР (з 1944), Герой Соціалістичної Праці (1974). У ці роки грала в Київському академічному українському драматичному театрі ім. І. Франка. Серед ролей, зіграних на його сцені: Наталка Ков шик, Ганна Падолист («Калиновий гай», «Крила» О. Корнійчука), Анна Олсен («На межі ночі й дня» А. Якобсона), Анна Андріївна («Ревізор» М. Гоголя), Москальова («Дядечків сон» Ф. Достоєвського), Філумена Мартурано (в однойменній п'єсі Е. де Філіппо), мати (в п'єсах «Фауст і смерть» О. Левади, «Вірність» М. Зарудного, «За дев'ятим порогом» О. Коломійця), Устина Федорівна («Пора жовтого листя» М. Зарудного) та ін. Знімалася у фільмах: «Тарас Шевченко» (Ярина), «Наталія Ужвій», «Співай пісню, поете» та інших. Н. Ужвій була головою Українського театрального товариства (1954 - 1971), віце-президентом Радянського національного центру Міжнародного інституту театру, членом Художньої ради Міністерства культури СРСР, членом комітету з Ленінських премій, членом комітету з Державних премій УРСР ім. Т. Шевченка в галузі літератури й мистецтва. Під час проживання у цьому будинку удостоєна Державної премії СРСР (1950), Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1984).

Тут проживав Пономаренко Євген Порфирович (1909 - 1994) - актор, народний артист СРСР (з 1960). Чоловік Н.Ужвій. З 1936 працював у Київському українському академічному драматичному театрі ім. І. Франка. Зіграв ролі: Івана («Суєта» І. Карпенка-Карого), Тараса Шевченка («Петербурзька осінь» О. Ільченка), дона Карлоса (однойменна п’єса Шіллера); Верби — у фільмі «Калиновий гай» (1953), Садалія — в «Іванні» (1960) та ін. Відзначений Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка (1971)