Пізніше будинок зазнав перебудов, на що вказує спрощений торцевий фасад з боку 4-ї лінії, відмінний від фасаду вздовж вул. Червонофлотської. Одноповерховий, дерев'яний (стіни складено з бруса, ззовні обкладено цеглою), у плані прямокутний зі зрізаним наріжжям. Дах вальмовий, з тимчасовим рубероїдним покриттям. Внутрішнє планування коридорного типу, додаткові входи розташовано у бічних частинах дворового фасаду й торця. Первісний головний вхід на зрізаному наріжжі (тепер закладений) підкреслено цегляним ґанком.
Вирішений у формах історизму. Фасад з боку вул. Ф. Максименка ( колишньої вул. Червонофлотської) зберіг характер первісного оздоблення. Його прорізано ритмом обрамлених лиштвами й акцентованих клинчастими перемичками вікон видовженої форми. Розміщені у простінках вузькі лопатки прокреслено глибоким горизонтальним рустуванням. Стіну завершує антабле-мент, найвиразнішою частиною якого є дещо задрібнений аркатурний фриз. Значно простіший вигляд має фасад торця вздовж 4-ї лінії. Його прорізано трьома великими квадратними вікнами з добре збереженими рамами і виразним сітчастим заскленням. Простінки підкреслено вузькими гладенькими лопатками, лінію фриза — сухариками. Ґанок первісного головного входу має три півциркульні арки, на які спирається масивний антаблемент, наріжний бік якого увінчує трикутний фронтон. Ефектним тлом для нього слугує розміщене позаду високе завершення у вигляді встановленої на призматичному підбаннику шатрової маківки
зі шпилем, що домінує в композиції будівлі. Дворовий фасад і торець мають спрощений утилітарний характер. Будинок являє цінність як зразок невеликої первісної дерев'яної забудови Пущі-Водиці з яскравим архітектурним вирішенням.
З 1990-х рр. використовувався під житло [1222].