Чапаєва

Вулиця Вячеслава Липинського — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Афанасівський яр. Пролягає від вулиці Івана Франка до вулиці Михайла Коцюбинського.

ЧАПАЄВА ВУЛИЦЯ, кін. 19—20 ст. (архіт., іст., містобуд.).

У жовтні — грудні 2014 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Чапаєва на вулицю В'ячеслава Липинського.
Сучасна назва вулиці на честь українського політичного діяча, історика та публіциста В'ячеслава Липинського — з вересня 2015 року.

У центрі міста, між вулицями І. Франка і М. Коцюбинського. Прокладена на місці засипаного Святославського яру, тому одержала назву вул. Святославської — в ім'я великого київського князя Святослава Ігоровича (?—972). У справах Міської управи він називався ще Афанасіївським яром. Перші пропозиції та матеріали щодо засипки яру надійшли до міської влади ще в 1870-х рр. 1896 було розпочато підготовчі роботи з прокладання вул. Святославської, 1897 затверджено план робіт. Нова вулиця призначалася, згідно з документами Міської управи, для «врегулювання стоку вод, що йшли з узвишшів», які оточували вул. Несторівську (нині вул. І.Франка), та «оздоровлення цієї місцевості». 1898 затверджено схематичний план нової вулиці із зарахуванням її до третього розряду забудови. 1938 вулицю перейменовано на честь Чапаєва Василя Івановича (1887—1919) — учасника громадянської війни, командувача 25-ї стрілецької дивізії. Завдяки книзі Д. Фурманова «Чапаєв» і поставленому за нею фільму, досить скромна роль Чапаєва в громадянській війні набула щонайширшої популярності. Забудова вулиці кін. 19 — поч. 20 ст. збереглася майже в повному обсязі. Невелика ширина відповідає її містобудівній функції, як житлової вулиці, озелененій поодинокими деревами. Підпорядкована умовам рельєфу, має ухил у бік скверу на розі з вул. М. Коцюбинського. Крутий схил Старокиївського пагорба між будинками № 4 та № 6 зміцнено потужною підпірною стіною з контрфорсами. За винятком цієї ділянки фасади споруд утворюють цілісний фронт типової житлової забудови кін. 19 — поч. 20 ст. У радянський час характер вулиці було збережено. На ній зведено два нові житлові будинки — № 16 (1939) і № 3 (1945). Парний бік забудови завершується будівлею Вищих жіночих курсів (див. ст. 81.2), непарний — невеликим сквером з пам'ятником письменнику О. Гончару (див. ст. 364).

Пам'ятки архітектури: № 2/16 (арх. І.Ніколаєв, історизм), № 3 (у формах неокласицизму з елементами конструктивізму), садиба № 4, 4-б, 4-в, 4-г (арх. М. Гарденій, історизм), № 5 (цегляний стиль), № 6 (історизм), № 7 (історизм, ймовірно арх. М. Гарденій), № 8 (історизм, арх. М. Яскевич), № 9 (арх. М. Гарденій, історизм), № 11 (історизм), № 12 (історизм), № 14 (історизм), № 16 (конструктивізм).
На вулиці проживали відомі діячі: в № 2/16 — у гімназичні роки бував у свого однокласника майбутній письменник К. Паустовський, який жив у цей час на цій вулиці у будинку № 9; в № 7 — журналіст і політичний діяч А. Савенко та його дружина — оперна співачка Н. Савенко (Ново- спаська); в № 13 — актори Київського українського драматичного театру ім. І. Франка: А. Гашинський, Л. Задніпровський, М. Задніпровський-Кононен- ко, О. Омельчук; в № 8 — хірург Г. Іва- ницький, ботанік і біолог В. Колкунов; в № 12 — письменник Г. Косинка; в № 14 — Герой Радянського Союзу Ковпак.
В будинку № 8 у 1903 нелегально діяв Організаційний комітет зі скликання ІІ з'їзду РСДРП.
Останнім часом частину приміщень житлових будинків займають державні, комерційні, політичні та інші установи і структури [1932].

Житловий будинок

Чапаева, 11

Садиба. Головний будинок

Чапаєва, 4

Житловий будинок

Чапаєва, 6