Бессарабка — історична місцевість наприкінці вул. Хрещатик в районі пл. Бессарабської. З неї беруть початок ву­лиці Басейна, Круглоуніверситетська, Крутий узвіз, Червоноармійська, бульв. Т. Шевченка. У 18 ст. тут існував цвин­тар. У кін. 18 — на поч. 19 ст. поряд пролягав Васильківський тракт, звідки Великою Васильківською вулицею дорога вела на Васильків, у районі Бессарабки були шлагбаум Васильківської застави, кінна пошта з ямськими трій­ками. Час появи топоніма «Бессарабка» достеменно невідомий. За однією з версій, назва походить від селян, що привозили сюди на ринок товар на продаж з Бессарабії (Молдова). За дру­гою — у 1830—40-х рр. тут містилася стихійна біржа праці. У цій місцевості оселялися в теплу пору року люди, які наймалися на біржі чорноробами на будівництві, а з настанням холодів їха­ли в Бессарабію (версія історика П. Лебединцева). Паралельно з назвою «Бес­сарабська площа» в 19 ст. існували на­зви «Університетська бульварна пло­ща», тому що через неї пролягав шлях з Печерська до університету і «Костянтинівська площа» — від фонтана «Кос­тянтин» («Моряк»), який певний час (серед. 19 ст.) стояв у 10 сажнях від лінії Хрещатика. Кам'яний фонтан був збудований за проектом інж. Ф. Доната, вірогідно, на честь великого князя, сина російського імператора Миколи І — Костянтина Миколайови­ча (1827—92), який служив на флоті. Такі фонтани були і на Європейській («Іван») і Царській («Потвора») пло­щах. У кін. 1860-х рр. фонтани вже не діяли, і час від часу здавалися підряди та оголошувалися торги на їх ремонт. 1869 пл. Бессарабську перейменовано на пл. Б. Хмельницького. Назва не при­жилася і в народі побутувала як «Бес­сарабська». За деякими даними, ім'я Б. Хмельницького площа неофіційно носила до 1888, офіційно ж назву «Бес­сарабська» їй повернуто за рішенням виконкому Київської міськради від 6 грудня 1944. Була головним київським ринком, пл. 3 тис. кв. сажнів. 1869—72 на площі розміщувався тимчасовий де­рев'яний цирк Ж. Бретона, в якому ви­ступали з трупами відомі антрепренери В. Сур, І. Соббот та ін. Зі зведенням бу­динку Міської думи на пл. Бессарабсь­ку переведено базар з Думської площі, її торговельне значення ще більше зро­сло (кін. 1870-х рр.). 1908—12 на місці ліквідованого базару збудовано Бесса­рабський критий ринок (див. ст. 9)