Двоповерховий, цегляний, облицьо­ваний керамічною плиткою, у плані майже квадратний, що виступає у центрі фасаду напівкруглим об'ємом з верандою на другому поверсі. По­крівля черепична, з великим виносом карниза на дерев'яних різьблених кроквах. Фасад прикрашають легкі рі­зьблені дерев'яні колони веранди, ліп­ні розетки та стилізовані орнаменти у міжвіконних простінках. Невеликі затишні кімнати, внутрішні дерев'яні сходи, що ведуть на другий поверх, доповнюють загальний камерний ха­рактер житлового будинку, в якому використано риси української народ­ної архітектури.

У 2-й пол. 19 ст. на місці особняка була Вознесенська церква (знесена у 1930-х рр.). Від неї залишилася брама цвинтаря, збудована у кін. 19 — на поч. 20 ст., розташована на червоній лінії забудови вулиці. Цегляна, у ви­гляді трипрогонної арки, встановленої на високому цоколі. Трохи нижчі ар­ки бічних хвірток завершені напів­круглими фронтонами, центральний широкий проїзд — трилопатевим фрон­тоном з круглим віконцем. У всіх трьох прогонах збереглися ажурні металеві ґрати. Ошатна споруда з ви­користанням елементів бароко є ху­дожнім акцентом у ряді вуличної за­будови. 1949-57 у цьому будинку проживали Корнійчук Олександр Євдокимович (1905—72) — письменник, драматург, кіносценарист, державний і громадсь­кий діяч, академік АН УРСР (з 1939) і АН СРСР (з 1943), Герой Соціа­лістичної Праці (1967) та його дру­жина Василевська Ванда Львівна (1905—64)—письменниця, громадська діячка. До переїзду в цей будинок проживали на вул. Обсерваторній, 6.

У цей період О. Корнійчук працював над п'єсами «Калиновий гай» (1950), «Крила» (1954), «Чому посміхалися зорі» (1958). У 1946—53 був головою правління СПУ, 1953—54 — перший за­ступник голови Ради Міністрів УРСР і член Президії ЦК КПУ, голова Верховної Ради УРСР 5—7-го скли­кань, член Всесвітньої Ради миру та її бюро (з 1950).

У цьому будинку В. Василевська напи­сала роман «Ріки горять» (1951) з трилогії «Пісні над водами», а також повість «В тяжкій боротьбі» (1953). Тут бували відомі письменники: укра­їнські  - М. Бажан, О. Гончар, М. Риль­ський та ін., англійський — Дж. Прістлі, бразильський — Ж. Амаду, росій­ський — О. Фадєєв, актори Київсько­го українського драматичного театру ім. І. Франка, МХАТу ім. М. Горького та інші відомі діячі культури. 1957 по­дружжя переїхало на вул. Шовкович­ну, 10.

З 1960-х рр. у будинку містилися дитячі ясла, палац новонароджених, з 1985 — Київська міська рада у справах іно­земних учнів, з 1992 — українсько- американський фонд «Відродження».