Михайлівська площа — площа у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ.

Площа є однією із найдавніших у Києві. Сформувалася вона у ХІІ столітті перед в'їздом до Михайлівського Золотоверхого монастиря.

У сучасному вигляді й розмірі площа сформувалась у 1850-ті роки, після того як простір між Софійським та Михайлівським соборами було розділено будівлею Присутственних місць. У 1869 році площа отримала назву Михайлівська (рос. Михайловская).

Близько 1860 року на впорядкованій площі, на замовлення Йогана Ейсмана, архітектор Олександр Беретті забудував садибу, яку деякий час орендувало керівництво Київського військового округу, а у 1873 році придбало Міністерство народної освіти для Першого реального училища. У 1911 році перед ним встановили пам'ятник княгині Ользі. У 1930-ті роки училище було перетворене на 6-ту загальноосвітню школу.

Значних змін площа зазнала у радянські часи: у 1919 році було зруйновано пам'ятник княгині Ользі, а у 1930-х роках — Михайлівський Золотоверхий монастир. На площі планувалося спорудження радянського урядового центру, проте з усього запланованого спорудили лише нинішню будівлю МЗС України. У середині 1930-х років площу назвали Міліцейською. З 1937 року площа набула назву Урядова, з 1961 року — Радянська. У 1977 року площа отримала назву площа Калініна, на честь радянського партійного і державного діяча М. І. Калініна. Історичну назву було повернуто 1991 року.

У 1985 році школа № 6 переїхала на Виноградар. В процесі реконструкції садиби були розібрані цегляні ворота й флігель. В будинку до 1998 р. містився Дитячий музичний театр, проте йому так і не вдалося влаштувати тут театральну залу, і його замінило циркове училище. 2006 р. тут оселилася Дипломатична академія МЗС України, а на місці флігеля виросла висотка готелю ІнтерКонтиненталь.

Вже за часів незалежної України зруйновані пам'ятки було відбудовано, а площі повернуто історичний вигляд.

11 вересня 1993 року в рамках загальнонаціональних заходів щодо увіковічування пам'яті загиблих під час Великого Голоду було встановлено пам'ятний знак «жертвам Голодомору 1932–1933 років». Знак виконано у вигляді каменя з фігурою розіп'ятої жінки. Його відкриття освячував отець Сергій Ткачук за благословенням Патріарха Володимира. Від підніжжя знаку, розташованого біля входу до Михайлівського собору, від часу встановлення не зникають живі квіти.

1996 року відновлено пам'ятник княгині Ользі, знищений більшовицькими вандалами у 1919–35 роках. УПЦ КП відновила монастир. 1998 року відкрито відбудований Михайлівський собор.

Вночі 30 листопада 2013 р. Михайлівський монастир став притулком для втікачів з розгромленого «Беркутом» Євромайдану, дзвони вдарили на сполох, і на площі кілька днів тривав велелюдний мітинг.