Липська вулиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає у місцевості Липки, від вул. М. Грушевського до вул. П. Орлика, перетинається вул. Інститутською. Розпланована у кін. 18 ст. на місці липового гаю в урочищі Клов, про що свідчить генеральний план Києва 1787.

Називалася Кловською (з кін. 18 ст.), Липською (з 1830-х рр.), Катерининською (з 1869); у 1919 названа ім'ям діяча німецького і міжнародного робітничого руху Р. Люксембург (1881 —1919), 1993 повернуто історичну назву — Липська.

Є частиною прямокутної планувальної мережі району, характерною для містобудування періоду класицизму, трасою, яка зв'язує Маріїнський і Кловський палаци. У 19 — на поч. 20 ст. тут були садиби Київського цивільного губернатора (на місці будинку № 22/7 на вул. Інститутській), сім'ї відомого в Києві лікаря X. Бунге (№9—15), генерала М. Раєвського (№ 12) — будинки не збереглися; графині Н. Уварової (№ 16). Перспектива вулиці замикається Кловським палацом (1755—60, архітектори П. Нейолов, С. Ковнір). Центральна вісь вулиці підкреслена бульваром із рядовим висадженням дерев на ділянці від вул. П. Орлика до вул. Інститутської з пам'ятником Д. Мануїльському (1966, скульптори М. Вронський, О. Олійник; архітектори М. Катернога, Я. Ковбаса). Ріг кожної вулиці фіксовано висотними будинками готелів «Київ» (№ 1/26; 1968—73, арх. І. Іванов, інж. В. Слобода, худ. Л. Жоголь) та «Національний» (№ 5/23; 1982, архітектори І. Іванов, О. Комаровський, інж. М. Панич). Сучасну забудову складають споруди різних періодів. Стильові напрями історизму та модерну представляють будинки № 2 (1883, інж. В. Катеринич), №4 (кін. 19 ст., архітектори В. Ніколаєв, А. Краусс), № 10 (1875, інж. О. Рубан), № 16 (1912, арх. П. Голландський), № 18/5 — колишнє училище ім. М. Бунге (1904, арх. Г. Шлейфер). Будинки радянського періоду — Театр юного глядача (№ 15; 1931, арх. В. Осьмак; перебудований у 1980-х рр.), житлові будинки №7/24 (1930-і рр., арх. М. Чорноморченко), № 8/21 (кін. 1920-х — поч. 1930-х рр.), № 17 (ЖБК «Поліграфіст», 1930). Решта будинків цінні як фонові. Пам'ятки історії — № 2, в якому проживали партійні й державні діячі УРСР В. Затонський і Д. Коротченко; № 12/5 — мешкав Герой Радянського Союзу С. Ковпак; № 18/5, де містилося міське початкове училище ім. М. Бунге. Забудова вулиці являє собою цілісний містобудівний комплекс, який зберіг особливості історичного планування й цінні архітектурні та історико-культурні споруди.

Фотогалерея