Житньоторзька площа

Житньоторзька площа — площа у Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Розташована між вулицями Нижнім Валом, Верхнім Валом, Хорива і Ярославським провулком.

Відома як торговельна площа з найдавніших часів і згадується в літописах під назвою Торговище або Торговище Подільське. За часів Київської Русі територія торговища була значно більшою, за деякими даними до нього входила також теперішня Контрактова площа. З XV століття відома як Житній торг. Сучасна назва Житньоторжська (рос. Житнеторжская) — з 1869 року, назва — від торгівлі збіжжям, що було тут основним товаром.

Одна сторона площі забудована переважно купецькими будинками XIX століття, іншу займає будівля Житнього ринку та будівля автостанції «Поділ».

Житній ринок — один з економічних центрів Києва, найдавніший діючий ринок Києва.

Був розташований на Подолі. Бере свій початок з часів Київської Русі. Річка Глибочиця розділяла площу Житнього ринку на дві частини. Навколо площі у 1-й половині ХІІ століття на кошти торгівельно-ремісничих об'єднань були збудовані храми, зокрема, церква Богородиці Пирогощі (Києво-Подільський Успенський собор). У XV столітті Житній ринок — основний торговельний центр міста. Тут двічі на рік збирався ярмарок. Він і далі лишався одним з головних торгівельних центрів, чому значною мірою сприяла наближеність до Дніпра та гавані.

10 квітня 1919 року ринок став одним із центрів Куренівського повстання проти більшовиків у Києві.

У 1980 році відкрито будівлю Житнього критого ринку після реконструкції, авторським колективом, в якому був і Штолько Валентин Григорович.

Торговий дім

Житньоторзька 10