Шевченка Тараса провулок, 19—20 ст. (архіт., іст., містобуд.). У центрі міста, пролягає від Майдану Незалежності до пров. Михайлівського, до провулка прилучається вул. Малопідвальна. Проходить по тальвегу яру в межах південної частини стародавнього «міста Ярослава». Вперше згаданий 1834 як вул. Козиноболотна (від місцевості яка мала назву Козине болото). Пізніше мав назви вул. (пров.) Козиноболотська, Козине Болото. З 1894 — пров. Хрещатицький, з 1925 — сучасна назва. Прокладений відповідно до ген-плану Києва 1837. Нарізка ділянок, що сформувалися переважно в 1-й пол. ст., незважаючи на окремі втрати і сучасну забудову, має історичний характер. Збереглися ширина вулиці та щільна периметральна забудова. Провулок складається з двох частин, обумовлених рельєфом місцевості. Перша — від Майдану Незалежності до вул. Малопідвальної — майже рівна, друга — від вул. Малопідвальної до пров. Михайлівського — піднімається вгору. Найстарішою спорудою є єдиний на вулиці дерев'яний будинок № 8-а, зведений 1835, — типовий для обивательської забудови міста 1-ї пол. 19 ст. Інші споруди кін. 19 — поч. 20 ст., що мають статус пам'яток, виконані в формах історизму та цегляного стилю (№ 8, 13/21, 13/21-б, 13/21-в). Домінантою в об'ємно-просторовій композиції вулиці є п'ятиповерховий житловий будинок № 10/12, що завершує перспективу вул. Малопідвальної (див. ст. 250.5). Провулок — одна з найвужчих вулиць Києва. Завдяки тому, що висота забудови в багатьох місцях дорівнює ширині провулка, а в деяких випадках перекриває її, створюється враження замкненого архітектурного простору, що робить вулицю масштабною для пішоходів.
Будинок № 8-а є пам'яткою історії національного значення. 1846—47 в ньому проживав видатний письменник, художник і громадсько-політичний діяч Т. Шевченко разом з письменником, вченим О. Афанасьєвим-Чужбинським і художником М. Сажиним [2024].
Юрій Нельгівський.

Фотогалерея