На березі Дніпра. Відіграє визначну роль у формуванні забудови набережної. У бурсі (студентському гуртожитку) проживали учні, переважно сироти та діти бідних батьків, які утримувалися братством. Перший дерев'яний будинок бурси містився на території Братського монастиря, Протягом 1763005 було збудовано нову бурсу. Мурований фундаменті зводився під керівництвом арх. І. Григоровича-Барського, дерев'яна надземна частина — під керівництвом «тесального майстра» Й. Йеділки. Тут проживало до 400 бурсаків. У серпні 1775 будинок згорів.

За розпорядженням митрополита Г. Кременецького по митрополії проводився збір коштів, 1778 споруджено нову одноповерхову цегляну бурсу, яка мала високий дах з заломом та фронтонами над бічними крилами, що було характерним для українського бароко. Будинок мав 13 камер (у двох містилася лікарня). Автор — арх. І. Григорович-Барський, Пізніше добудованоцегляну кухню. 1811 з ініціативи митрополита С. Олександрівського за проектом арх. А. Міланського надбудовано і реконструйовано у стилі класицизму. Під час пожежі 1811 бурса фактично не постраждала Будинок гуртожитку двоповерховий, цегляний, складається з трьох об'ємів — центрального і двох бічних. Висунуті на червону лінію забудови вулиці бічні крила утворюють курдонер перед центральним входом, який підкреслено портиком доричного ордера. В архітектурі споруди простежуються основні етапи її будівпицтйа. Першій поверх з невеликими, низько посадженими прямокутними вікнами й рустованими пілястрами відбиває, особливості первісної будівлі 18 ст. У Портику (закладений у серед. 19 ст.) та архітектурному оформленні бічних крил, де переважають горизонтальні членування, які позначені лінією цоколю, міжповерховою і підвіконними тягами, профільованим карнизом, яскраво виявилися особливості класицизму. Гладенькі тиньковані стіни прорізані прямокутними вікнами, увінчаними на другому поверсі класичними трикутними і горизонтальними сандриками, що спираються на кронштейни. Архаїчний характер внутрішнього планування виявляється у наявності суміжних приміщень, розташованих по один бік коридору (виник у серед. 17 ст.). В окремих кімнатах збереглися коробові склепіння, в інших перекриття плоскі. Після пожежі 1811 до трапезної бурси було переведено клас граматики, на другому поверсі в залі розміщено конґреґаційну церкву. Будинок бурси — перший студентський гуртожиток, зведений у Києві. У лікарні при бурсі деякий час працював штаб-лікар X. Бунге, батько міністра фінансів М. Бунге. Під час війни 1812 в будинку містилася військова аптека, яка залишалася тут до 1814. Після реорганізації Київської академії сюди переїхали її нижчі класи, з яких створено духовне училище, що залишалося тут до 1901. 1802-14 тут проживав Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790-1865) — поет, перекладач. 1824-30 в цьому будинку мешкав Гулак-Артемовський Семен Степанович (Артемовський; 1813-73) — композитор, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм», співак і драматичний актор. Навчався в Київському повітовому духовному училищі.

1901 училище переїхало до приміщення семінарії, що містилося в кол. Петро-Павлівському монастирі. У будинку бурси були: склад кахлів, чорнильна фабрика, склад борошна Нестле, приватні квартири, єврейська школа.

1972 на фасаді встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом С. Гулака-Артемовського (ск. Г. Кальченко, арх. А. Ігнащенко). Тепер тут Київський філіал Одеської державної морської академії.