Чотириповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані – Т-подібна двоквартирна секція. Оформлений у стилі модерн. Головний фасад симетричний за композицією. Вісь входу підкреслено центральним ризалітом, увінчаним прямокутним аттиком із слуховими вікнами. Різноманітні за угрупуванням і формою вікна мають трапецієподібні, напівциркульні та заокруглені по кутах перемички. Декор фасадів стриманий цегляний, з геометричною орнаментикою. Плаский вінцевий карниз оздоблено парними кронштейнами. У вхідному тамбурі та житлових приміщеннях збереглося ліплення плафонів, виконане в стилістиці фасаду. Мистецьку цінність мають кахляні груби, художній метал ґрат сходів та балконів, різьблені двері оригінального рисунка.
Типовий для міста невеликий прибутковий будинок має архітектурну цінність завдяки модерністичному декору, виконаному в лицьовій цеглі.
У 1920–30-х рр. в квартирі № 5 проживав Родзевич Сергій Іванович (1888–1943) – літературознавець, критик, педагог. По закінченні Київського університету 1913 викладав у середніх навчальних закладах міста, педагогічному технікумі, з 1935 – професор, завідувач кафедри світової літератури університету. Фахівець з історії російської та західноєвропейської літератур 19–20 ст. Перші етюди опублікував у 1910-х рр., у т. ч. розвідки «У пошуках Атлантиди» (про поезію І. Буніна) та «Ідея долі в драмах Метерлінка і Л. Анд- рєєва» (обидві – 1915). У 1920-х рр. увагу громадськості привернули дослідження С. Родзевича «Сюжет і стиль у ранніх поемах Шевченка ("Катерина", "Сле- пая")», «"Тарас Бульба" як історична повість» та «Українське мистецтво в закордонних журналах», статті про творчість М. Лермонтова, І. Тургенєва, Дж. Лондона, Р. Роллана, Оноре де Бальзака, В. Шекспіра. 1928–31 вийшла друком серія оглядів перекладної західноєвропейської літератури. В 1910-х рр. мешкав на вул. Кудрявській, 10 [764].